ЕКСПЕРИМЕНТ З ТРЬОМА ВІДОМИМИ

ПРО ВСЕ ВІДРАЗУ

покорители Морчеки

[...]

В поїзді мені вчувається аромат соснової хвої, моря та розпеченого сонцем повітря.

Наша мандрівка завершилася несподівано, втручанням зовні. Жовтий мікроавтобус звів нанівець наш і без того не досить рішучий настрій піднятися на Ільяс-Каю. Посумнівавшись для годиться, ми зайшли всередину.

...Час минув швидко. Є в нього така властивість. Зате кожен день був особливим, несподіваним і не схожим на попередній.

Годі й згадувати місця, де ми пройшли - я все одно не запам'ятала їхніх назв. [...] Зате моє ставлення до Криму зазнало змін. Раніше мені здавалося, що лише Карпати варті уваги. Однак... Кримські гори, з їхніми чудернацькими тюркським назвами, ваблять своїми ущелинами, печерами, несподіваними вершинами, квітами, ящірками, що шалено сновигають під ногами, своїми загадками... і просто тим, що вони - гори. Визнаю свою помилку і маю намір виправитися.