МАРАФОН ДО ЗАГУБЛЕНОГО СВІТУ

Власне, цей похід у Крим розпочався задовго до його календарного початку:спершу на сайті Гіпіча, далі на сайтах та в магазинах туристського спорядження, а також на різних там форумах. І постійно - в думках, уяві та передчуттях.
ласпинская бухта
ДАЗДРАПЕРМА,
або Як Світланка ледве не збила телефон - автомат

Ранок 1 травня видався спекотним. І це незважаючи на те, що в ночі було трохи прохолодно і мені довелося стягнути ковдру в сусідньому купе.

автомат телефон

Камера зберігання знайшлася відразу. Та й групка людей і розстелений на землі карімат з продуктами на ньому, ясно вказували на те, що ми знаходимося в точці №2 на гуглівській карті Сімферопольського ж/д вокзалу.

Бухта символов

Моменти пакування хавчика та спорядження чемно упускаю - що там цікавого? Натомість розглядаю учасників групи, і поки вона остаточно збирається, намагаюся зрозуміти, хто є ким. Нарешті підтягнулися всі, хто мав їхати із Сімферополя, тепер чекаємо на (так і хотілося написати світанок :-) маршрутку до Балаклави. Аж ось повідомили, що вона під'їхала, і ми всі дружненько почимчикували на зупинку. Саме тоді ледь не позбувся своїх опор телефон-автомат, якого Світланка зачепила своїм рюкзаком, необережно розвернувшись. Але він вцілів. Ми потім спеціально ходили дивитися.

А святкових демонстрацій J в той день так і не довелося побачити. І не треба.